Notes

привіт. не писала раніше, бо мала багато справ. зараз розгребла трошки і можу виділити роздумам достатньо часу.

перед цим маленький тобі дисклеймер:
я аналізую те, що мала змогу спостерігати (чути, бачити), і висловлюю свої думки про це. ти можеш бути як і згодна з ними, так і абсолютно протилежно - ні.
особисто надіюсь, що до чогось ти прислухаєшся як не зараз, так в майбутньому, бо бажаю тобі лише найкращого. це не засудження, це конкретно констатація фактів твого вибору, того, що і як ти робиш.

основна причина чому наразі я вирішила припинити спілкування - вкрай велика між нами розбіжність.

раніше, всі минулі роки з дитинства і до недавніх пір, ти в багатьох речах була для мене позитивним прикладом, тому я і хотіла бути ближче, щоб в чомусь твій досвід переймать.

до німеччини ми з тобою деякий час спілкувались в телеграмі, і тоді мені було по-справжньому цікаво, те, що ти говорила, мені було корисним. на той момент, про тебе склалось одне певне враження. причому це не мої очікування і упереждення, навпаки, лише те, що ти проектувала.

пізніше поживши з тобою разом, я зрозуміла, що, на жаль, більшість (якщо не все), що ти говориш, абсолютно розбігається з тим, що ти робиш.
тоді [раніше] ти розказувала про нереальний саморозвиток, духовне і розумове збагачення. ти проходила курси по смм, пробувала займатись новим, в кфп виставляла гарні естетичні фото твоїх творчих вечорів. вся в роботі.
але чомусь, коли приїхали сюди, ти настільки рідко займалась чимось корисним для себе в майбутньому, що можна сказати, що взагалі не займалась. щодня працювала, вдень після праці або лягала спати, або сиділа в соцмережах до вечора, ввечері ж сідала за свою канадську роботу. майже всі дні проходили саме так, і склалось враження, що тобі цілком комфортно жити саме в такому темпі життя.

ти кажеш, я нічого нового в стосунки не приношу, але при цьому, від тебе я спостерігала лише вищеописану картину і дуже емоційні здивування, коли я не була вкурсі за якийсь мемний звук.. схоже у нас абсолютно різні поняття нового.

цим всим я була лише дещо розгублена і вирішила спостерігати далі.

ти звикла до срачельні, інакше це не назвати. все брудне, все розкидане: речі ніколи не лежали на своїх місцях. не знаю що саме з тобою, чи ти про себе вкрай завищеної думки, чи вкрай заниженої, але очевидно, що ти себе не поважаєш, інакше в такому безладі і бруді не жила б.

ти погано готуєш і відповідно харчуєшся.
раніше, коли ми були менші, це можна було списати на дитячу-милу поведінку, що от я така вся безпорадна і маленька - нагодуйте.
зараз, коли ти вже говориш про дітей і сім’ю, коли ти досягла повного (21) повноліття, це розглядається лише як небажання нести за себе (не кажучи вже за інших) відповідальність.

ти погано розпоряжаєшся своїми коштами.
тобі шкода витратити гроші на тиждень хорошого раціону харчування, але вільно кидаєш гроші на всякі безтолкові побрякушки. тут немає потреби розписувати, які саме, ти це і сама розумієш (надіюсь).
здавалося б, маєш гарну, але складну мету - 5к за свій будинок віддати. але чомусь робиш все, аби цю суму не назбирати, включаючи ситуацію, коли покаталась туди-назад з канади в німеччину, лише витративши і нічого толком не накопичивши.

ти просто жахливо розпоряжаєшся своїм часом: або годинами втикала у тік-токи, або так само годинами “вишивала” кристалами полотно з кіньми, яке в результаті залишила менше ніж на половині незакінеченим. тобі і справді ок? якщо так, то я вкотре неприємно вражена.

ти не контролюєш себе і свої емоції. питала мене раніше “а чому це погано? я так не вважаю”. Якщо ти так не вважаєш, то навряд чи зміниш свою думку, але я це все пишу не для того, щоб тебе в чомусь переконувати. ось декілька моїх аргументів:
1) ти нестабільна навіть в своїх стосунках з дімою. ви постійно сваритесь, постійно обзиваєте і матюкаєте один одного жахливими словами. сьогодні ви розійшлись, ви не пара, завтра ви мило обіймаєтесь і кажете як любите один одного. тобі це і справді ок?
всі постійно мають себе ужимати аби лише ти не злилась і не ображалась. таких ситуацій було море, але про них розкажу в іншому абзаці.
2) це негативно впливає на прийняття рішень. сьогодні ти хочеш одне, завтра - інше. взяти навіть найсвіжішу ситуацію, коли ти виїхала звідси. логічне питання: нахіба сюди взагалі треба було їхати? ти абсолютно прекрасно розуміла робочі години, яка буде зарплата, скільки треба буде платити за житло і на базові битові речі. але чомусь різко передумала, бо тут погана зарплата і не назбираєш на житло. ???. я такого не розумію.
по твоїй примсі сюди прилетів діма, витратив кучу бабок і полетів ні з чим назад. “ну бо так бузя захотіла”. і це по-твоєму рішення абсолютно свідомої дорослої людини? я би так не сказала.
3) ти постійно в емоційному вигоранні. тут ти весела і життєрадісна їздиш на велосипеді, а пізніше ти плачеш, тривожна, стресована і очевидно без бажання робити що-небудь. це впливає не лише на твоє психічне здоров’я (хоча це вже дуже погано), а і на фізичне. не знаю на що ти розраховуєш при такому способі життя, про які зірки і успіх.
4) ти не об’єктивна, особливо у стресових ситуаціях. ти затьмарена емоціями [негативними] і дієшговориш імпульсивно взагалі не подумавши. ладно якби це стосувалось лише дрібних речей, так це ще проявляється у серйозних моментах.

ти часто брешеш, маніпулюєш і є лицемірною. мені здається, що ти вже настільки до цього звикла, що це вже стало частиною тебе і ти не помічаєш, коли так робиш. це жахливо, дуже жахливо. ніхто таких людей у своєму оточенні не хоче бачити. я не можу бути впевненою, що ти мені не брехала - тепер можна поставити під сумнів кожне твоє слово і ти ніяк не доведеш, що лише іншим ти брешеш. маніпуляції ж я бачила чітко, перший час закривала очі і піддавалась, але пізніше сказала “ні”, і тебе від цього крутило, коробило, тобі це очевидно було неприємно, але детальніше про це розкажу в іншому абзаці.
тим не менш, якщо ти конкретно зараз не можеш пригадати цих речей, що робила, то можеш сконцентруватись і при достатньому щирому бажанні все згадаєш. це вже optional to you.

ти не хочеш визнавати свої помилки.
лише ти завжди маєш рацію, ти знаєш як найкраще, а всі навкруг дурні. ти так не думаєш? - ок, кажу лише як це виглядає збоку.

ти не хочеш нести відповідальність за свої вчинки сама. знову ж таки, ситуацій було багато, але візьму лише найсвіжішу з твоїм відльотом (дивовижно, вона така універсальна, слугує прикладом майже для всіх вище і нижче описаних пунктів), а конкретніше - твоєю брехнею (знову ж таки) про критичну ситуацію з твоїм татом. ти на мене обурилась, що я не захотіла поширювати твою брехню. і як діма казав “це підсьор анні, ти переходиш їй дорогу”. я перехожду дорогу твоїй безвідповідальності і тупості. це взагалі так унікально, приймати рішення самому, а потім жалкуватись, що хтось не хоче віддуватись за це рішення. всі навкруги винні, а я одна така класна, як мене земля носить.. все-таки схиляюсь більше до думки, що в тебе сильно завищена самооцінка.
діма, от він такий поганий, чого він не міняється..? ну бо ти такого вибрала.
така робота, прибиральницею, бо ти таке вибрала. це не роботодавці погані, що більше не платять. те, що в тебе постійно кудись діваються гроші - твій вибір. те, що ти не мільйонер - твій вибір. те, що ти гортаєш тік-токи - твій вибір. все твій вибір. можна досягнути успіху будучи з нічим і маючи нічого. щоб малювати, не обов’язково мати крутий графічний планшет, щоб дотримуватись своїх цілей і плану дня, не обов’язково мати гарний планер (на мальовку якого витратити купу часу, сил і емоцій, а в результаті забити і не закінчити почате). чи пропустиш ти це повз вух, чи прислухаєшся - також твій вибір.

ти хочеш всім і всіх контролювати. діма, я - всі попали під цей вплив. тепер очевидно, чому ти обрала саме його - він по вуха в тебе втрісканий, піддався емоціям і не може об’єктивно, адекватно сприймати речі, в усьому прогинається аби бузя була з ним. звичайно ж таких людей легко контролювати і з ними зручно. не знаю, яке буде більш вдале порівняння чи з собакою, чи малою дитиною, але в обох випадках повна підвласність іншій людині, яку любиш і не хочеш втратити. при таких відносинах домінуючій стороні дуже легко і класно живеться: гримнув, пригрозив розлученням, зманіпулював і все робиться як ти хочеш. Повний комфорт, ніякого розвитку, бо відносини йдуть в один бік.
розумію, що тобі так подобається і тобі так зручно, але у нас [ти і я] немає спільної цінності “довготривалі міцні стосунки”. у вас то чортзна-що, антиутопія.
можливо ти хочеш і іншого, але бажання не несуть ніякої цінності без дій.

ти егоїстична: не рахуєшся ні з часом, ні бажаннями, ні почуттями, ні простором інших. займе багато часу кожне розписувати, тому якщо хочеш, можеш так само сконцентруватись і пороздумувати.

тобі не можна нічого розказувати особистого, бо ти все розтриндиш іншим. про зарплатню дані знає навіть твоя бабуся, а про Маннхайм куди і для чого я їздила знає весь дім. це неприємно. ти чиниш дуже погано. звинувачуєш свою маму, але сама точно така сама.

та і взагалом, вибач за грубість, але ти лише триндиш, “на слове лев толстой, а на деле *** простой”.

я дуже