Notes

Годинник. Або 2 хвилини
Автор Nick Jagger, написано 7 января 2012 г. в 18:48 ·
Звичайнісінький собі день. Ми з другом вирішили піти прогулятись по Приморьській площі. Все було так, як повинно бути на морі. Дванадцята година, сонце жарить як на сковорідці, тінь дерев падає тільки на... дерева, ніякого тобі легкого бризу, з моря яке в 15 метрах, слава Богу, шо хоч повітря не сухе. Ну от, ми зібрались і пішли.
Ходили, дивились на дівчат в купальниках, одна мені навіть підморгнула. На морі легко завести короткочасний роман, треба було придивлятися. При такому розмаїтті важко щось конкретно вибрати, бо ж на Україні найгарніші дівчата. Захотілось перепочити, впали на найближчу лавку. Вакантних місць було тільки два, тож сісти нам довелося біля молодого чоловіка. Він був симпатичний, мав великі карі очі, чорняве волосся, легку небритість на обличчі, яскраво виражені скули, повні губи, такий собі ніс, але річ не в тому. Якось одразу мій друг помітив, що у нього годинник на правій руці. Він мені шепотом і говорить:
- Диви! В нього годинник на правій руці!!! Точно гей!
Я кажу:
- Та яка різниця! Може йому так подобається!
Насправді я замислився. А, що як це одна із ознак його орієнтації, типу знак для інших, що він такий же. Багато хто так вважає, так вже склалася суспільна думка. Хоча з ішого боку існує безліч умовностей. Наприклад кажуть, якщо хлопець сидить і стукає ступнею об підлогу, то він подає знак іншим геям, що він вільний і шукає собі партнера. А може він просто слухає в навушниках музику і вибиває ногою ритм. Тобто, чітких ознак немає, але дивлячись для кого.. Я зважився на експеримент: прямо там перевдягнути годинник з лівої руки на праву. Мені було жах як цікаво, що ж буде...
Непомітно для друга, одягнув годинника на праву руку, на ньому було 12:35. Відразу ж я став себе незвично відчувати. Вже не привертали увагу прохожі мимо дівчата у відвертих купальниках, якось навіть змінилося світосприйняття, стало легше: і фізично, і психічно, наче хмари розійшлися і засвітило сонце, наче в голові прояснілося. Такого емоційного піднесення я не відчував ніколи. Це було до чорта приємне відчуття! Мій друг зірвався, сказав, що до магазину і побіг. Ми залишилися самі. Я і той чоловік. Мене чомусь почало до нього тягнути, наче прибрали стіну, а за нею все життя була моя половина, і тепер ми повинні воз’єднатися. Це було не просто бажання, це було на атомному рівні. Кожну мою клітину тягнуло до нього магнітом. Це як закони фізики, які діють на тебе безумовно. Весь цей час я не міг від нього відвести очей, здається він помітив мій погляд. Вмить він зривається і цілує мене!... Це магія... Його вуста були такі м’які й солодкі, наче стиглий манго, наче солодка карамель... За секунду я приріс до нього... прикувався, прив’язався! І не міг відірватись, це було так приємно. Я просто розтанув, як шоколад на сонці...
Й спавді, затінок вже відійшой і сонце яскраво засвітило мені в очі. Я трохи розбурхався і зупинився. Якраз вже повертався мій товариш. Він сів на своє місце: між мною і тим чоловіком. Відразу ж наче обірвався зв’язок. Я вже не відчував потягу і стало якось сумно.
Перевдягнув годинника на ліву руку. Він показував 12:37. Пройшло лише дві хвилини, а наче прожив ціле життя, інше життя. Раптом мій погляд привернула гарна дівчина в яскраво-червоному купальнику і ми з другом пішли знайомитись...
Зараз ця дівчина моя дружина. В нас двійко гарних дітей. І я наче щасливий, але... часто задумуюсь: "Чи на ту руку я тоді одягнув годинник?"...